Автор: Попри запроваджену державою заборону маркетингових платежів – ліки здорожчали, а фармацевтичний ринок України відчуває на собі вплив інфляції. Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в авторській колонці для видання.
Так, ціни зростають. Але це не унікально для фармринку. У квітні 2025 року, за даними Держстату, інфляція на фармацевтичну продукцію становила 13,9%. Для порівняння: електроенергія подорожчала на 63,6%, масло – на 30,1%, хліб – на 21,8%- написав Віктор Ляшко.
Нові обмеження не вирішили проблеми вартості ліків для пацієнтів, визнає МОЗ. Навіть навпаки, адже ціни на ліки, які не увійшли у так званий список «топ-100» МОЗ, в середньому зросли на 10-20 грн, а деякі навіть на більше ніж 100 грн.
Найбільше зростання цін позначилось на препаратах іноземного виробництва. До прикладу, один з найпопулярніших препаратів для хворих з артеріальною гіпертонією — «Беталок» (AstraZeneca AB, Швеція) — виріс у вартості в середньому на 26 гривень; «Глюкофаж XR» (Merck Santé, Франція) — подорожчав приблизно на 43 гривні; «Сінджарді» (Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина) – здорожчав на 103 грн; а препарат «Корвітин» українського виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» – здорожчав на 105 грн.
При цьому, державне регулювання продовжує концентруватися на контролі за аптеками. В той час, як фармвиробників ніяк не регулюють. Попри те, що саме фармацевтичні компанії формують 71,5% вартості ліків, повідомляє дослідження Proxima Research. При цьому, аптеки впливають тільки на 22,6% вартості ліків, а дистрибʼютори на 5,9%.
