Автор: Хейтять не ідею зі збіркою дронів в кожній хаті чи гаражі.
(тим більше, що в тих гаражах й так вже по країні всякого-різного наховано/переховано)
Хейтять ось такі стратегічні плани війни від уряду та командувань.
Бо ідея сама по собі нормальна; в останні часи це доведено ХАМАСом, Хезболою, всякими талібами або колумбійським наркобаронами (підводні човни хенд-мейд, скиди наркоти мішками з легкомоторної авіації і т.д.)
Просто обідно, що сподівалися і прагнули бути Європою, а по ітогу відкотилися до Афганістану.
І все одно все зійде до фінансування. А як наслідок — до корупції на дозвільних процедурах, контролях якості чи сертифікації, до розпилу такого фінансування і т.д.
(я якось чув від одного командира військової частини цілком щиру фразу: «Як це?! Це моя фірма і я не можу прибрати чи звільнити того, хто мені не подобається?» У нас таких «фірм» і фірмачей з відповідним барижним підходом до війни і до батраків щось забагато стало. І хто їх тільки просуває…)
Між тим, якщо вже така ж..па там, де мали бути голова й руки — то що ж робити?! Доводиться форматувати режим «народної війни».
Погано з ширпотребом — з’являлися «челноки» і цеховими; буксувала медицина — Чумак і Кашпіровський; замість здохлого автопрому — «подержаниє автомобілі із США і Германії», ну і т.д.
Врешті решт, в країнах третього світу — якось же виживають мільярди хомо сапієнс.
Так і тут — будемо якось поратися.
Та й явище це не нове і в найближчій історії.
Прогалини на фронті хоч трошки з 2014 заповнювали Правий сектор, а потім УДА і ДУК.
До речі, там свої майстри теж креативнічають і майструють дуже цікаві речі.
Дірки забезпечення на фронті — підлатують волонтери й просто добрі та гарні люди.
Та що там казати, такмед з 2014 і далі де хто вивчав?
Я наприклад пофамільно знаю тих, хто рятував ситуацію — Denys Surkov, Іван Кондратенко, Госпітальєри з того ж Правого сектору.
Нужда завжди заставить. І це не абсолютно погано — а тільки відносно системи державного управління і командування.
А людей поки що вистачає, котрі будуть матюкатися, але щось із цим роботи.
Поки що.
Поки не видихаються і не закінчаться.
А потім… Ну шо ж — якщо закінчаться, то закриваємося і потім згадуємо, які це прекрасні були 30 років…