Відмова від отримання повістки розцінюється, як порушення правил військового обліку
Військово-облікові документи чоловіків призовного віку (18 — 60 років) можуть перевіряти у громадських місцях. Нещодавно ухвалений закон про вдосконалення мобілізації № 3633-ІХ встановлює, що військовозобов’язані повинні постійно мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабміну № 560 від 16.05.2024 року, військово-облікові документи у громадян можуть перевіряти на вулиці, у громадських місцях, за місцем проживання чи роботи.
Вимагати їх пред’явлення можуть не лише представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а й поліцейські та прикордонники.
Які військово-облікові документи потрібно мати із собою
Військово-обліковий документ підтверджує, що всі потрібні дані про громадянина та його військовий статус є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».
Існують такі види військово-облікових документів:
- для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
- для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
- для резервістів — військовий квиток.
Віднедавна, стало можливо не носити з собою паперовий військово-обліковий документ, а скористатися електронним з додатку «Резерв+». Такий документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військовий квиток чи приписне посвідчення. Під час перевірки уповноважений зможе відсканувати код і перевірити усі дані про людину з реєстру «Оберіг».
У застосунку також є можливість сформувати PDF-файл з QR-кодом, який дозволяє отримати повну інформацію про призовника чи військовозобов’язаного.
— Електронний військово-обліковий документ є документом, рівноцінним з паперовим. Тобто людина на її вибір може пред’явити або електронний документ, або паперовий. Ми, Міністерство оборони, направили листи до наших колег, партнерів, до Міністерства внутрішніх справ, до Державної прикордонної служби, до ТЦК та СП про те, що жодних додаткових технічних засобів для сканування QR-коду в «Резерв+» не потрібно… Для того, щоб можливо було зчитати QR-код, у наших колег мають бути технічні можливості на рівні стандартного класичного смартфона для можливості зчитання цього QR-коду… Після сканування уповноваженний орган бачить абсолютно всю інформацію в режимі реального часу про людину, і це є дуже зручним, — розповіла заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Чорногоренко.
Хто і де може перевіряти військово-облікові документи
Під час проведення загальної мобілізації перевіряти військово-обліковий документ разом із паспортом мають право у всіх чоловіків віком від 18 до 60 років:
- представники ТЦК та СП;
- поліцейські;
- представники Держприкордонслужби.
Вимагати показати документ можуть:
- у прикордонній смузі;
- на пунктах пропуску через кордон;
- за місцем проживання, роботи чи навчання;
- у громадських місцях, громадських будинках та спорудах;
- місцях масового скупчення людей;
- на блокпостах.
Як повинен відбуватися процес перевірки документа
Уповноважений представник ТЦК та СП повинен назвати своє прізвище, ім’я та по батькові, посаду та пред’явити свій паспорт, посвідчення офіцера чи військовий квиток, та посвідчення, яке підтверджує повноваження перевіряти військово-облікові документи.
Поліцейські та прикордонники повинні відрекомендуватися у порядку, який встановлюють накази керівників Національної поліції та Держприкордонслужби України.
Що важливо знати — поліцейські можуть перевіряти військово-облікові документи, але не можуть вручати повістки.
У процесі перевірки військово-облікових документів звіряють персональні дані призовника чи військовозобов’язаного з військово-обліковими даними в реєстрі «Оберіг», тому важливо, щоб ці дані були оновлені.
Якщо правила військового обліку порушені
Якщо в процесі перевірки документів виявлиться, що громадянин порушує правила військового обліку (не оновив дані, не зʼявився за повісткою, не має з собою військово-облікового документа) або дані у військово-обліковому документі не збігаються з даними у Єдиному державному реєстрі, старший групи оповіщення пропонує чоловіку прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з нормами закону, військовослужбовці ТЦК не мають права самостійно затримувати та доставляти військовозобов’язаних до ТЦК. Такі повноваження у визначених законом випадках має лише поліція.
Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) — при порушенні призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому при адміністративному затриманні згідно зі статтею 261 КУпАП повинен бути складений протокол.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також керівник підприємства, установи, організації.
Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години, а посадові особи, які здійснюють адміністративне затримання, зобов’язані інформувати про це центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи сама запросила захисника.
Процедуру доставлення порушника регулює ч. 1 ст. 259 КУпАП, у якій зазначається, що «з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення… порушника може бути доставлено в поліцію, до ТЦК та СП, до органу Державної прикордонної служби України… поліцейським, посадовою особою ВСП у ЗСУ, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України…».
Серед нещодавніх новацій, зміни, внесені до статті 258 КУпАП законом № 3696-IX — складання протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію (статті 210, 210-1 КУпАП) більше не є обов’язковим. Новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучі належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».
Якщо призовник, резервіст або військовозобов’язаний відмовився від отримання повістки, уповноважені їх вручати складають акт відмови.
Відмова від отримання повістки розцінюється, як порушення правил військового обліку.