Тревога, страх, усталость и ожидание лучшего — таковы доминанты эмоционального состояни граждан

Об этом свидетельствуют данные свежего социологического исследования Украинского института будущего

Опрос под названием «Оценка эмоционально-психологического состояния украинцев» проводился с 9 по 15 февраля по всей Украине, кроме неподконтрольных территорий. В нем приняли участие 1200 респондентов.

Большая часть украинцев постоянно или часто испытывают чувство вялости и усталости (39%), тревоги и страха (35%) и быстро устают (39%) на фоне продолжающейся войны. Об этом свидетельствуют данные социологического исследования Украинского института будущего.

При этом 41% респондентов ответили, что их физическое и психическое состояние за последний месяц ухудшилось, 13% — что улучшилось, у 46% опрошенных оно не изменилось.

В ходе опроса зафиксировано три эмоциональных проявления, которые наиболее полно описывают настроение украинцев в феврале: тревога (57%), ожидания улучшений (46%) и надежда (41%).

Украинцы также рассказали, что спасаются от негативных впечатлений с помощью общения с родными и близкими, просмотра фильмов, сериалов, Ютуба и других форм досуга в интернете, а также прогулками на свежем воздухе.

Вот некоторые цифры и оценки из первоисточника:

Самооцінка тривожного стану та рівня депресії

З метою детального дослідження емоційно-психологічного стану респондентів було використано спрощену методику оцінки з опитувальника емоційного стану (EST-Q).

На початку розглянемо отримані дані щодо окремих пунктів, за якими проходило вимірювання емоційного стану учасників опитування, так – почуття млявості чи втоми постійно/часто відчувають 39% опитаних, швидку стомлюваність – 39%, стурбований чи уривчастий сон – 36%, почуття тривоги чи страху – 35%, поганий настрій, надмірне занепокоєння з різних приводів, почуття напруженості чи нездатність розслабитися, відпочинок не відновлює сили, надмірно раннє пробудження – по 31%, швидку дратівливість чи гнів та труднощі із засипанням – по 30% (детальні дані представлені у графіку нижче).

Респонденти серед емоцій, які відчувають рідко, або взагалі не відчувають, частіше зазначали наступні: думки про смерть, що повторюються, або самогубство (78% сума відповідей ніколи та рідко); страх при спілкуванні з чужими людьми (70%); страх перебувати у центрі уваги (61%); відчуття неповноцінності (60%) та самозвинувачення (56%).

За результатами факторного аналізу виділено три наступні субшкали, яким було присвоєні умовні назви, а саме:

– включає пункти: поганий настрій; втрата цікавості; відчуття неповноцінності; самозвинувачення; думки про смерть, що повторюються, або самогубство; безнадійність щодо майбутнього; почуття самотності; нездатність відчувати радість; швидка дратівливість чи гнів; почуття тривоги чи страху.
– включає пункти: легка полохливість, охоплення страхом; страх перебувати у центрі уваги; страх при спілкуванні з чужими людьми; почуття млявості чи втоми; знижена увага та здатність зосередитися, відпочинок не відновлює сили.
– включає пункти: труднощі із засипанням; стурбований чи уривчастий сон; надмірно раннє пробудження.

Варто зазначити, що всі три виділені фактори мають гостріший рівень прояву у жінок та респондентів віком 18-35 років.

Емоції, які найкраще описують настрій протягом останнього місяця

В процесі опитування зафіксовано 3 емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом останнього місяця: «тривога» (57%), «очікування покращень» (46%), «надія» (41%).

Майже кожен четвертий респондент (26%) відмітив, що найкращим чином настрій протягом останнього місяця описує емоція «роздратування», майже кожен п’ятий – емоція «злість» (22%), «апатія» (21%) та «страх» (21%). Описуючи свій настрій протягом останнього місяця рідше за все учасники обирали емоції «щастя» (6%), «радості» (6%) та «задоволення» (4%).

Зафіксовано наступні відмінності щодо настрою протягом останнього місяця серед різних категорій респондентів, так описуючи свій настрій протягом останнього місяця (детальні дані представлені в таблиці нижче):

Тривога (загальний показник – 57%): порівняно частіше за інших зазначали жінки (64%), респонденти з Заходу та Сходу (по 61%); порівняно рідше за інших – чоловіки (50%), учасники віком 18-35 років (52%), респонденти з м. Київ (50%) та Півдня (52%).
Очікування покращень (загальний показник – 46%): порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 51 рік та старше (49%); порівняно рідше за інших респонденти віком 36-50 років (43%) та опитані з Заходу (42%).
Надія (загальний показник – 41%): порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 51 рік та старше (48%) та опитані зі Сходу (47%); порівняно рідше за інших респонденти віком 18-35 років (34%) та віком 36-50 років (37%).
Роздратування (загальний показник 26%): порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 18-35 років (31%); порівняно рідше за інших респонденти віком старше 51 року (22%) та значно рідше – опитані з м. Київ (16%).
Злість (загальний показник – 22%): порівняно частіше опитані зі Сходу (25%).
Страх (загальний показник – 21%): значно частіше за інших зазначали жінки (29%), порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 36-50 років (25%) та опитані зі Сходу (26%); значно рідше чоловіки (12%), порівняно рідше за інших респонденти віком старше 51 року (16%), опитані з м. Київ (16%) та Півдня (17%).
Апатія (загальний показник – 21%): значно частіше за інших зазначали респонденти віком 18-35 років (28%) та опитані зі Сходу (27%), порівняно частіше за інших зазначали респонденти віком 36-50 років (26%) та опитані з Півдня (26%); значно рідше респонденти віком старше 51 року (13%), порівняно рідше за інших опитані з Заходу (17%) та Центру/Півночі (17%).
Жінки частіше за чоловіків відмічали розпач (18% проти 12% при загальному показнику 15%), чоловіки частіше за жінок – очікування погіршень (22% проти 13% при загальному показнику 17%).
Респонденти віком 18-35 років частіше за інші вікові категорії зазначали розчарування, безнадійність, розпач та агресію; при цьому дана вікова категорія також порівняно частіше за інші вікові категорії обирала позитивні емоції – любов, натхнення, радість, щастя та задоволення.
Респонденти віком 51 рік та старше порівняно рідше зазначали наступні негативні емоції: розчарування, безнадійність, розпач та агресію.
Опитані з Заходу порівняно частіше відмічали щастя.
Опитані з м. Київ значно рідше за інших обирали розчарування, при цьому порівняно частіше за інших відмічали наступні позитивні емоції – натхнення, радість та задоволення, але також порівняно частіше обирали і гнів.
Опитані з Півдня порівняно рідше за інших обирали гнів, але дещо частіше обирали агресію.
Опитані зі Сходу порівняно частіше за інших обирали наступні негативні емоції – гнів, безнадійність і розпач, але при цьому вони і дещо рідше за інших очікують погіршень.

**Емоції та настрої щодо майбутнього**
Респондентам було запропоновано описати емоції, які вони відчувають, думаючи про майбутнє, так **61%** учасників зазначили, що, думаючи про майбутнє, у них виникає **емоція «очікування покращень»**, **59% – емоція «надія», 44% – емоція «тривога»**. Найрідше серед емоцій щодо майбутнього учасники зазначали «апатію» (6%), роздратування (6%), гнів (4%) та агресію (3%).
Зафіксовано наступні відмінності щодо емоцій, які виникають під час думок про майбутнє, в залежності від різних категорій респондентів (детальні дані представлені в таблиці нижче):
·      Чоловіки порівняно частіше за жінок обирали очікування погіршень, злість та агресію; жінки порівняно частіше за чоловіків обирали очікування покращень, надію, любов.
·      Респонденти віком 18-35 років порівняно частіше за інші вікові групи з позитивних емоцій обирали натхнення, любов, радість, щастя та задоволення; серед негативних – безнадійність. При цьому дана вікова група порівняно рідше за інші вікові групи відмічали очікування покращень, тривогу.
·      Респонденти віком 36-50 років порівняно рідше за інші вікові групи обирали надію.
·      Респонденти віком 51 рік та старше серед позитивних емоцій порівняно частіше вказали очікування покращень та надію, серед негативних – тривогу; при цьому вони дещо рідше обирали позитивні емоції – любов, радість та щастя.
·      Опитані з Заходу порівняно рідше за інших зазначили надію, порівняно частіше – щастя та агресію.
·      Респонденти з Центру/Півночі порівняно рідше за інших зазначили розчарування та щастя, порівняно частіше – роздратування.
·      Респонденти з м. Київ значно частіше за інших зазначили очікування покращень, порівняно рідше – страх, безнадійність, розчарування, розпач, злість і роздратування, але також і любов.
·      Респонденти з Півдня порівняно частіше за інших зазначили надію, порівняно рідше – очікування покращень, радість, а також злість та роздратування.
·      Респонденти зі Сходу порівняно частіше за інших зазначили тривогу, безнадійність, очікування погіршень, розчарування та апатію, порівняно рідше – натхнення.

Порівняння емоцій, які найкращим чином описують настрій протягом останнього місяця та настрій щодо майбутнього, свідчить про більш позитивні настрої щодо майбутнього серед опитаних, і, хоча топ-3 не змінюється – очікування покращень, надія та тривога, позитивні емоції набирають більше відсотків. В цілому всі позитивні емоції щодо майбутнього мають більші показники, ніж ті самі емоції, але з позиції опису настрою протягом останнього місяця.

Вам также может понравиться