Заява Червоних щодо погроз і цькування незгодних

На початку 2021 року Україну охопила хвиля погроз та цькування на ідеологічному і політичному ґрунті. Жертвами потужних психологічних атак стали десятки українців. Передусім, це молодь — особливо жінки — які дозволили собі доброзичливо висловлюватися у соцмережах на адресу Росії, або критикували дискримінаційний закон, спрямований проти російської мови, яка є рідною для мільйонів громадян України.

У ганебному переслідуванні інакомислячих задіяні усі представники української патріотичної спільноти – від ліберальних блогерів, державних чиновників та журналістів «демократичного» спрямування, до неонацистських злочинців, які звинувачені у безкарних вбивствах — як-то одеський ультраправий «активіст» Сергій Стерненко та представники ультраправого угруповання С14.

Усі вони спільними зусиллями посилюють атмосферу страху та ворожнечі, яка вже сьомий рік панує у нашій країні, та перетворює її суспільне життя на антиутопію за канонами Джорджа Орвела. А це засвідчує собою новий етап на шляху становлення тоталітаризму та ліквідації демократичних свобод.

Громадян можуть зацькувати без жодного суттєвого приводу. Блогерку Олександру Чистову переслідують через те, що вона поздоровила росіян з Новим роком, і зробила це російською мовою. Її колежанка Таїсія Маламан стала жертвою булінгу за відеострім на майдані Незалежності, під час якого вона розповіла про бажання відвідати РФ. Мешканку міста Костянтинівка Олену Землянко звинувачують за те, що вона висловила приязне ставлення до Росії. Курсанток Харківської академії МВС цькують за підліткове відео про романтичні відношення, де можна побачити молодого російського поліціанта.

Одночасно посилюється тиск на новітніх дисидентів, які виступають проти антидемократичних обмежень закону про мову, що вступив у силу 16 січня 2021 року – попри масове незадоволення та критику з боку міжнародних експертів. Зокрема, власниця одеського ресторану єврейської кухні Ірина Машкевич, яка оприлюднила жартівливе оголошення на суржику, вимушена закрити свій заклад через погрози, які містять у собі неприховану юдофобію. Те ж саме зробив власник київського кафе, якого схопили та принизили ультраправі.

Маріупільська лікарка Галина Лекунова, яка запропонувала російськомовним клієнтам знижку – на знак протесту проти дискримінації, потерпає від погромних нападів на свою ветеринарну клініку з боку неонацистів. А викладачка університету імені Драгоманова Євгенія Більченко знаходиться під загрозою звільнення внаслідок своїх заяв, спрямованих проти мовної дискримінації. Днями нацисти скоїли напад на відомого журналіста Руслана Коцабу та його адвокатку Тетяну Монтян. А сьогодні у мережах розпочали кампанію цькування проти молодого військовослужбовця Збройних сил України, який спілкувався в Тік-Тоці з мешканцями Донецька, та критикував війну – адже, на його думку, вона триває в інтересах олігархату.

Нарешті, студент Запорізького медичного університету нігерієць Олан Шон зазнав расистського цькування за відеоблог, у якому він висловився проти примусового нав’язування української російськомовним мешканцям Східної України. Керівництво вищу ганебно підтримало закиди ультраправих, і це спричинило міжнародний скандал, який вчергове засвідчив, що українська держава набуває після Євромайдану репутації заповідника для прихильників ксенофобії та нацизму.

Втім, все це лише верхівка айсбергу. Факти переслідування нових дисидентів фіксуються в Україні щодня – попри те, що до уваги медіа потрапляє лише мала частина конфліктів. Так званий «мовний омбудсман» Тарас Кремінь відзвітував, що за останній тиждень до нього надійшли сотні доносів за фактами порушення нового закону. Українська влада відверто потурає правим, аби відвернути суспільну увагу від підвищення тарифів та залякати політичних опозиціонерів. Проте, агресивне цькування молодих блогерів вказує на те, що націоналістична пропаганда не змогла відформатовати свідомість нової генерації українців. І вони не бажають терпіти постійні заборони, цензуру та тиск з боку знахабнілих бумерів-патріотів.

Червоні вимагають покласти край фізичному та морально-психологічному насильству з боку націоналістів. Держава має захистити від переслідування їх жертв, та жорстко карати за булінг, наклепи, заклики до погромів і оприлюднення особистих даних.

Потрібно зупинити правий терор. Українські можновладці, які заохочують ультраправих, несуть власну відповідальність за скоєні ними злочини. А громадяни повинні об’єднуватися у широку коаліцію проти ксенофобії та насильства, інформувати міжнародну громадськість та разом вставати на захист усіх, хто став черговою мішенню для скажених інформаційних атак.

Також ми вимагаємо терміново скасувати дискримінаційні закони про декомунізацію та обмеження прав російськомовних громадян України. Адже вони слугують юридичним підґрунтям для переслідування інакомислячих, нападів та погромів.

Україна має жити по нормам де факто скасованої владою Конституції. І ми можемо домогтися цього разом, за рахунок спільних зусиль.

«Червоні» — Українська соціалістична альтернатива

https://www.facebook.com/groups/chervoni/permalink/3426681397436555/