Влад Войцеховский: О мэре Филатове, лужах и «конфетках»

Пригай, Боря! або про калюжі і «конфетки».
Горячо любимий Борис Альбертович відзначився черговим пафосним постом з пафосним фото, де він пафосно стоїть на краю котлована за 7млн грн на місці колишньої калюжі на Перемозі: «Прощай лужа моего детства. Мальчик Боря, наконец, вырос и стал большим. Лужа, мне будет тебя не хватать»
Під постом філатівські боти і не тільки почали горячо аплодувать: спасібо, дождалісь, отєц родной…
А чому аплодувати? Що мер нарешті робить свою роботу?
Поміркуємо. 5-річна каденція мера спливає. Весь цей час калюжа стояла.
Половину цього терміну міськвлада займалась незрозумілим ремонтом Нового мосту за півмільярда грн, який хз навіщо було розпочинати і хз, чи його завершено. Калюжа стояла.
Неподалік за 300 млн розбили весь такий красивий сквер імені Корбана. Калюжа стояла.
Двічі виділяли кошти на ремонт вулиці Курчатова. Калюжа стояла.
Розчистили бюджетним коштом площадки і замінили комунікації для кооптованого з міськвладою бізнесу на вулицях Короленка і Яворницького. Калюжа стояла.
Боролися з МАФами, щоб на їх місце поставити такі ж самі. Розмальовували асфальт під парковки. Віджимали нічні парковки. Пиляли дерева. Виділяли сотні мільйонів на кишенькові ЗМІ та незрозумілу Муніципальну варту. Калюжа стояла.
І от лише, коли після першого туру з тріском провалились плани на те, щоб швидко перемогти або хоча б вивести у другий тур зручного Філатову Вілкула – про калюжу згадали і вирішили її пафосно закопати. Ібо електорату треба швиденько пред»явити якусь епічну перемогу.
Дещо, щоправда, бентежить. «Для этого, правда, на минуточку придётся сделать «прокол» под Набережной и проложить почти полкилометра коллектора, потратив больше 7 миллионов гривен»
Щось мені підказує, що «прокол» під набережною обернеться епічним будівельним срачем, розритим асфальтом і перекритими комунікаціями.
Але це вже буде потім. Сьогодні головне – викласти пафосний пост і сфотатись над котлованом у пафосній позі задумчівого кормчого і великого будівельника.
Скажіть, вам теж хочеться під цим фото написати: «Пригай, Боря!»?)
А тепер про «конфетку» на тому самому Червоному Камні, на якому я живу.
Цитата: «Mykhailo Lysenko, который превратил свой «Красный Камень» в конфету»
Щодо якості «конфетки» — сьогоднішнє фото бесідки поруч із моїм будинком, яка має всі шанси стати не менш відомою, ніж калюжа на Перемозі. Могучій будівельний геній вирішив опустити її нижче рівня стоків, від чого після кожного дощу вона перетворюється на басейн різної ступені наповнення.
Про зариті і заасфальтовані ливнівки, про реконструкцію 800 метрів вулиці Кондратюка за 86 млн, про новий асфальт, який поплив, про тактильну плитку для незрячих, яка одразу скукожилась і перетворилась на спотикачу для зрячих, вже писали Ольга Брильова і Vitaliy Teplov
Ібо єдине, що у нас за цей час навчились робити дійсно майстерно – так це ліпити із гівна «конфетки»)
ПС. Кльову не було. Поки що)
ППС. Боря, якщо скучаєш за тою калюжою, приходь до нас — скупаємось!)