Виктор Боровинский: Фабр был бы в шоке…

2018 рік. Самий розквіт філатівського «наведення порядку» щодо тимчасових споруд. По місту носиться група неадекватних комунальників і трощить праворуч-ліворуч павільйони. Муніципальна варта смакує першу кров підприємців.Саме в цей час Борис Філатов, мабуть бажаючи якось виправдатись перед ошалілими від цього містянами, розміщує у пабліку авторський допис про Андрія Фабра.

«Був, — пише, — такий колись губернатор в Катеринославі. Він розпорював черево худоби, яка нищила рослини на засадженій ним алеї, ловив студентів і за вухо тягнув просто до керівництва гімназії, вимагаючи жорстокого покарання за зламаний бузок. Але,- додає,- люди його любили, Фабр залишився в історичних скрижалях міста одним з найкращих керівників губернії.»

Пам’ятаю, як виникло бажання опублікувати допис у відповідь. Пояснити чиновнику, що зовсім не ці ексцентричні витівки закарбувалися у пам’яті людей. Що, притягнувши студента до гімназії та публічно облаявши його перед усією аудиторією, Андрій Якович на вухо тихенько просив директора сильно того не наказувати.

Містяни любили його за те, що він був виключно порядною і доброчесною людиною.Порядним був Фабр на стільки, що не брав на власні потреби з бюджету губернії жодної копійчини. Все місто потішалось з того, як його підлеглі під час дощу сиділи на нарадах з парасольками в руках, бо протікав дах будинку, у якому він мешкав.

Навіть гроші на новий Будинок губернатора, що розташований за сучасною адресою: проспект Дмитра Яворницького, 41, поруч із зруйнованим зараз Будинком з атлантами, — було виділено лише під час його відрядження, бо інакше він би не дозволив

.Ось за що залишилось ім’я Фабра в історії. Він не потягнув до дому навіть тушу свині, якій проштрикнув черево, на відміну від сьогоднішніх комунальників, які покрали металобрухт зруйнованих ними тимчасових споруд, здали його на приватні пункти прийому, залишивши неабиякий навар з награбованого собі.

Хтось навіть мотоцикла, кажуть, придбав…Андрій Якович не ініціював та не заохочував корупційних дій. Сам ніколи не порушував закон.Десять років працював Фабр в Катеринославі. За цей час він зробив багато чого. Завдяки йому було відкрито Історичний музей, засаджено алею, йменовану пізніше в його честь. А от відомостей щодо придбання власності чи збагачення за час служби у нашому місті немає зовсім.

У 1863 році перед смертю Андрій Якович заповів свій будинок у Симферополі, куди був переведений з Катеринослава, громаді міста для створення притулку для хлопчаків.

Ось така дивна людина працювала колись на благо нашого міста.Отже, для того, щоб залишити свій позитивний слід в історії, мало гамселити людей по головах і нищити їх власність. Треба щось зовсім інше.

Нажаль, часу на відповідний допис я тоді так і не знайшов, в результаті мер залишився із своїми власними уявленнями шляху до слави.

Як наслідок, добряче відігравшись на власності містян, Філатов, копіюючи Фабра, приступив до другого етапу: створення власної алеї, яка і була ним розбудована на вулиці Короленка. Не відомо, що скажуть про це надто вже креативне чудо архітектури нащадки, і чи будуть згадувати не злим тихим словом, але можна впевнено сказати, що для місця в скрижалях історії цього явно не досить.

Треба зробити ще один крок: передати в дар місту свій власний будинок. А ось тут, здається, будуть певні проблеми.

P.S.Нажаль, формат допису не дозволяє викласти багато інформації, тому я не розповів, як Фабр сам себе розжалував до рядового, а також про єдиний випадок, коли Фабр таки порушив закон.

Але якщо цей допис набере більше сто лайків, я з радістю поділюся такою цікавою інформацією.


На фото Фабрівський бульвар у Катеринославі. А нижче алея Філатова у тупіку Коломойського.