Новая политика НБУ: доллар вырос, гривна упала, введены ограничения…

Официальное разъяснение Нацбанка относительно изменений в монетарной политике

НБУ зафіксував офіційний курс гривні до долара США на новому рівні та вжив низку додаткових заходів для збалансування валютного ринку та підтримання стійкості економіки в умовах війни

Національний банк України з 9:00 21 липня 2022 року скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,5686 грн/дол. США з огляду на зміну фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара США до інших валют. Такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни.

Офіційний курс гривні до долара США й надалі є фіксованим. За умов високої невизначеності, зумовленої війною, фіксований офіційний курс до долара США є основним якорем стабілізації очікувань та ключовим засобом виконання пріоритетних цілей НБУ. Вони полягають у забезпеченні цінової та фінансової стабільності, що є важливою передумовою відновлення економіки.  

«Фіксація курсу гривні на рівні 29,25 грн за 1 дол. США на початку війни допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу є стабілізатором економіки в поточних умовах. Війна триває вже майже п’ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань.

Ураховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара США та фіксує його на рівні 36,5686 грн/дол. США. Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності. Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни», – наголосив Голова НБУ Кирило Шевченко. 

За оцінками Національного банку, корекція обмінного курсу збільшить приплив і відповідно продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.

Корекція офіційного курсу гривні матиме лише обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін, зумовлене останні місяці насамперед наслідками війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також динамікою цін на світових товарних ринках. Натомість фіксація офіційного курсу на новому стійкішому рівні дасть змогу НБУ зберегти контроль над ціновою динамікою в Україні.

Умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому і безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними.

Продаж та купівля валюти банками за заявками клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного.

Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку і надалі визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.

З метою збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку Національний банк також вживає додаткових заходів.

По-перше, НБУ дозволить банкам із 21 липня 2022 року продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті). Це створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що зменшить попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті валютного ринку.

По-друге, Національний банк вживає окремих заходів для мінімізації витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями.

Так, із 21 липня:

  • громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
  • зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);
  • установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають за кордоном;
  • Правління НБУ може запровадити окремий порядок проведення операцій купівлі валюти банками на власні потреби.

Також із 25 липня 2022 року скасовано дозвіл для комерційних банків купувати готівкову гривню в іноземної фінансової установи за безготівкову іноземну валюту.

По-третє, змінено алгоритм розрахунку лімітів відкритої валютної позиції банками в частині неврахування збільшення резервів за валютними активами банків. Такий крок попередить можливість штучного завищення резервів банками за валютними активами для збільшення обсягів придбання іноземної валюти. Нова норма набере чинності з 1 серпня 2022 року.

«Національний банк продовжує “стояти на вартіˮ курсової стабільності та вживає необхідних заходів для збалансування кон’юнктури валютного ринку. Усі запроваджені з початку війни обмеження є тимчасовими заходами. Водночас зараз вони дають змогу економіці вистояти у війні та сприятимуть швидшому її відновленню після нашої Перемоги», – зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко.

Рівень міжнародних резервів є достатнім для забезпечення курсової стабільності, ураховуючи перспективи отримання міжнародної фінансової допомоги, поступове налагодження експортної логістики та зростання продажів експортерами, а також очікуване зниження попиту на валюту після курсової корекції.

Забезпечення курсової та макрофінансової стабільності в тривалій перспективі залежатиме від економічної політики країни в цілому. Національний банк перебуває в активному діалозі з урядом, парламентом та іншими органами влади щодо впливу інструментів економічної політики на грошово-кредитну сферу. Важливими кроками в напрямі забезпечення курсової та макрофінансової стабільності є звуження дефіциту бюджету, заміщення емісійного фінансування ринковими залученнями та зменшення імпорту, зокрема за рахунок додаткового його оподаткування з метою збільшення конкурентоспроможності українських виробників.

Наведені зміни унесені постановою Правління Національного банку України від 21 липня 2022 року № 154 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», що набирає чинності з 21 липня 2022 року.

Коментар Голови Національного банку Кирила Шевченка щодо рішень з монетарної політики

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних. 

Ухвалене в червні рішення про підвищення облікової ставки й надалі позначатиметься на зростанні ринкових ставок. Збільшення привабливості гривневих активів разом із коригуванням офіційного обмінного курсу знизить попит на валютному ринку. 

Це дасть змогу підтримувати достатній рівень міжнародних резервів і забезпечувати макрофінансову стабільність в Україні.

Якою була цінова динаміка з початку війни? 

Інфляція прискорюється, але є контрольованою. У червні темпи зростання споживчих цін становили 21,5% у річному вимірі. 

Головною причиною прискорення інфляції є наслідки війни. Це порушення ланцюгів постачання, менша пропозиція окремих товарів, більші виробничі витрати бізнесу, фізичне руйнування виробничих потужностей та інфраструктури та тимчасова окупація окремих територій нашої країни. 

Збереження високих цін на енергоносії у світі та рекордні рівні інфляції в країнах-торговельних партнерах також значно посилювали ціновий тиск в Україні.

Натомість адміністративні заходи НБУ та уряду, а саме фіксація курсу гривні та тарифів на газ і тепло, стримували темпи зростання цін. 

Що буде з цінами далі?

Інфляційний тиск зберігатиметься й надалі: наприкінці 2022 року темпи зростання споживчих цін перевищать 30% у річному вимірі. Основними чинниками й надалі залишатимуться наслідки війни та високі світові ціни, насамперед на енергоносії.

У таких умовах Національний банк проводитиме жорстку монетарну політику. Вона дасть змогу утримати інфляційні очікування, збільшити інтерес до гривневих активів та знизити тиск на міжнародні резерви. Ці заходи підтримають фінансову стабільність і частково послаблять інфляційний тиск. 

Базовий прогноз Національного банку містить низку припущень, зокрема про те, що у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї. Такий розвиток подій сприятиме поліпшенню інфляційних очікувань та послабленню інфляційного тиску через часткове здолання негативних наслідків війни, які стримують відновлення пропозиції. Додатково зниженню інфляції сприятимуть поступове вщухання світової інфляції, а також жорстка монетарна політика НБУ.

Водночас збереження високих цін на енергоносії надалі стримуватиме зниження інфляції в Україні та вимагатиме перегляду тарифів на житлово комунальні послуги. Зважаючи на це та ураховуючи наслідки війни, Національний банк очікує, що у 2023 році інфляція сповільниться до 20,7%, а в 2024 році – до 9,4%. Повернення інфляції до цілі в 5% передбачається у 2025 році.

Що очікує на українську економіку загалом?

Починаючи з квітня 2022 року, економічна активність у країні пожвавлюється, зокрема завдяки звільненню північних областей та зменшенню кількості регіонів, де відбуваються активні бойові дії. Водночас бойові дії на сході та півдні, руйнування інфраструктури в різних регіонах, блокада морських портів і низький попит в більшості секторів економіки стримують її відновлення. Значний вплив мають також втрати сільського господарства. Тож через наслідки війни економіка у 2022 році скоротиться на третину. 

Із завершенням активної фази війни очікується пожвавлення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, відновлення інвестиційної діяльності, у тому числі завдяки перспективам євроінтеграції України. Це дасть змогу економіці України повернутися до зростання. Водночас значні втрати виробничого та людського потенціалу через війну, а також безпекові ризики стримуватимуть темпи зростання економіки. За очікуваннями НБУ, у 2023–2024 роках вони становитимуть близько 5–6% на рік.

Якими є передумови реалізації базового сценарію НБУ?

Подальша співпраця з міжнародними партнерами залишатиметься одним із ключових чинників підтримки функціонування економіки в умовах повномасштабної війни та її відновлення після завершення активної фази бойових дій. 

У 2023 році відбуватиметься подальша активна робота з міжнародними партнерами, зокрема очікується запуск нової програми з МВФ для підтримання макроекономічної стабільності. Співпраця з МВФ та продовження прогресу євроінтеграції України сприятиме проведенню інших структурних реформ.

Ще однією важливою передумовою для забезпечення макроекономічної стабільності та реалізації базового сценарію НБУ є проведення виваженої економічної політики. В нинішніх умовах вона передбачає: 

  • звуження дефіциту бюджету за рахунок виділення пріоритетних видатків та мобілізації доходів;
  • поетапне зменшення дисбалансів у енергетичному секторі;
  • заміщення емісійного фінансування бюджету ринковими залученнями;
  • зменшення попиту на імпорт завдяки додатковому оподаткуванню;
  • припинення практики монетизації дефіциту державного бюджету. 

Ключовим ризиком для прогнозу є триваліший термін визвольної війни проти російських загарбників. Реалізація цього ризику затримає процес економічного відновлення та повернення інфляції до цілі.

Якою буде монетарна політика НБУ надалі?

Відповідно до базового сценарію прогнозу облікова ставка зберігатиметься на рівні 25% щонайменше до другого кварталу 2024 року. У разі реалізації ризиків Національний банк готовий і надалі діяти рішуче, якщо це буде необхідно для забезпечення стабільної ситуації в економіці та утримання контролю над підвищенням інфляції. 

За необхідності НБУ готовий застосовувати додаткові заходи, які забезпечать захист міжнародних резервів, посилять монетарну трансмісію та дадуть змогу стримати інфляційний тиск і зберегти загальноекономічну стабільність. 

Сьогодні Національний банк також ухвалив рішення з валютного регулювання, які дадуть змогу забезпечити надійне підґрунтя для відновлення економіки

Так, з 9:00 21 липня 2022 року офіційний курс гривні до долара США встановлено на новому рівні – 36,57 грн/дол. США – та зафіксовано. Такий крок збільшить конкурентоспроможність українських виробників, зблизить курсові умови для різних груп бізнесу та населення, та підтримає стійкість економіки в умовах війни.

Рішення НБУ з перших годин війни зафіксувати курс гривні на рівні 29,25 грн/дол. США дало змогу забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу лишається стабілізатором економіки й сьогодні. 

Водночас війна триває вже майже п’ять місяців і за цей період відбулися суттєві зміни в українській та світовій економці. 

У таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідав реальності та поступово втрачав роль якоря для очікувань. Ураховуючи це, ми здійснили разове коригування офіційного курсу гривні до долара США та зафіксували його на новому стійкішому рівні. 

Новий рівень курсу стане необхідним якорем для економіки в умовах невизначеності. Збереження фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова для стабільної роботи економіки, яка є життєво необхідною в умовах війни.

Національний банк також вжив додаткових заходів для збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку.

По-перше, дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам з подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох місяців без права дострокового розірвання в межах щомісячного ліміту 50 тис. грн. Це зменшить попит на готівкову валюту. 

По-друге, відсьогодні Національний банк вжив додаткових заходів для того, щоб мінімізувати витрачання міжнародних резервів на напрями, які не є пріоритетними у воєнний час. 

Зокрема: 

  • громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
  • зменшено ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті) на місяць;  
  • установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном з використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають закордоном.

По-третє, змінено алгоритм розрахунку лімітів відкритої валютної позиції банками для зменшення потенційного попиту на іноземну валюту. Ця норма набере чинності з 1 серпня 2022 року.

Усі запроваджені з початку війни обмеження є тимчасовими заходами. Водночас сьогодні вони є однією зі стін «фінансової фортеці». Вона дає змогу економіці вистояти в умовах війни та допоможе швидше відновитися після нашої Перемоги.