Кочки на столбовой дороге Украины в Евросоюз

Проблеми з експортом м’ясної продукції та дорогі сертифікати: що найбільше «наболіло» бізнесу Дніпропетровщини

Дніпропетровські підприємці скаржаться на те, що не можуть експортувати до Євросоюзу м’ясні вироби, які місять свинину чи яловичину,  оскільки Держпродспоживслужба України не акредитована в ЄС на видачу відповідних дозволів. Це стало відомо завдяки публічній консультації, яку організували Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

За словами Віктора Фролова, представника компанії «Алан», їхня продукція відповідає всім стандартам та директивам ЄС, утім вони досі не можуть експортувати свою продукцію. На його думку, бізнес у цьому напрямку потребує більшої державної підтримки. У відповідь на це віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила представників бізнесу, що це питання не залишиться без уваги.

«Санітарні та фітосанітарні заходи – це одне з тих питань, у яких ми і хочемо використати потенціал Угоди про асоціацію», – зазначила вона.

Хвилюють представників бізнесу і квоти щодо продажу дроту із вуглецевої сталі, які не дозволяють наростати експорт продукції, а також питання ліцензій на перевезення, оскільки їх не вистачає до кінця року.

Також під час консультації підняли питання кооперації українського бізнесу для спільного отримання сертифікатів інституту Розенхайм в Німеччині для забезпечення можливості експортування продукції до ЄС.

Як зазначила віцепрезидентка Спілки українських підприємців Наталія Єремєєва, такі сертифікати коштують тисячі євро та є занадто дорогими для окремих українських компаній.

Експортно-імпортний цикл виробництва

Утім, представників бізнесу Дніпропетровщини хвилює не лише експорт своїх товарів, але й ввіз сировинної продукції в Україну. Зокрема, високе мито на ввіз скла, адже його використовують у багатьох галузях промисловості, які виробляють, до прикладу, вікна та меблі:

«На сьогодні ми експортуємо в ЄС, США та Канаду. Утім, цікавить також імпорт товарів, адже Україна чимало продукції імпортує. В нас нема заводу, до прикладу, з виробництва скла, його завозять та обкладають високим митом. Було б добре його зменшити», – зауважила Наталія Єремєєва, віцепрезидентка Союзу українських підприємців.

Не проблеми, а можливості

Натомість, не бачить суттєвих перешкод у веденні бізнесу представник компанії AMF Олександр Бєляєв. Він звернувся до віцепрем’єрки із проханням допомогти у пошуку партнерів на ринку.

«Ми успішно експортуємо впродовж 15 років в ЄС. Основний цільовий ринок – ЄС. Ми працюємо з багатьма компаніями. Кожен новий партнер, інтегратор на ринку або девелопер приносить нові ідеї. В Україні вже працюють кілька таких девелоперських компаній, які розміщують замовлення на українських потужностях. Такі проєкти доволі успішні. Ми були би дуже вдячні за інформаційну допомогу, комунікації», – зазначив підприємець.

Також на його думку, важливо давати бізнесу можливість використовувати ресурси з електроенергії та газопостачання. Бо часто вони витрачають чимало часу на підключення до потужностей.

Тим часом, потенційні нові партнерства цікавлять й Анну Левчук, представницю компанії «Еліксир», що виробляє дієтичні добавки. Компанія співпрацює з Польщею, Словаччиною, Чехією, Латвією, Литвою, В’єтнамом, а також шукає нові ринки збуту. Зокрема, мріє про Бразилію.

«Ми експортуємо з 2012 року. За останні 3 роки завдяки експорту зростаємо на 30%. Проблеми виникають тоді, коли з’являється новий клієнт, оскільки потрібен час, щоб вибудувати все відповідно до вимог. Утім, ми постійно шукаємо можливості для співпраці з новими потенційними клієнтами», – зазначила вона.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що Дніпропетровську область вирізняє те, що бізнес здебільшого говорить про можливості співпраці з іноземними ринками та дуже мало – про проблеми.

Ключовими є позиції бізнесу

Уряд України повинен запропонувати конкретні речі під час перегляду Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

«Якщо говорити про оновлення Угоди про асоціацію, то дуже допомогло би, якби Україна подивилася на ті галузі, де можна було би розширити доступ до ринку ЄС. Можливо, така робота не викликає багато захоплення, тому що вона скурпульозна і технічна. Важливо проаналізувати кожну галузь, кожен випадок, і знайти саме ті ніші, де дійсно можна розширити доступ України до ринків ЄС», – зазначив посол ЄС в Україні Матті Маасікас.

«Найшвидше зростає торгівля товарами із доданою вартістю. Тобто ми говоримо не просто про сировину, а про перероблені товари», – додав дипломат.

Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександр Бондаренко підкреслив, що класичний інструмент розвитку зовнішньої торгівлі – це організація офіційних торгівельних місій. Зокрема, дніпропетровська делегація планує здійснити чотири такі місії до США, Канади, Чехії та Туреччини.

Важливо, що уряд ухвалюватиме свої рішення тільки на основі позиції заінтересованих сторін, тобто бізнесу, який безпосередньо працює в умовах Угоди та вже висловив позиції у 5 регіонах України. Саме так має вироблятися публічна політика в уряді, впевнений Олег Рибачук, голова Центру спільних дій. 

«Наша громадська організація обробляє позиції бізнесу та надсилає їх в Офісі віцепрем’єрки у зручному для уряду форматі, аби їх включили до офіційної позиції нашої держави під час переговорів з ЄС. Такі дискусії, як зараз проходять з бізнесом, однозначно мають стати практикою для нашої влади», – зазначив він.