Госстат и НБУ об инфляции в Украине

В ускорении инфляции виноваты как общемировые тенденции, так и военная ситуация в Украине. Что будет дальше?

У травні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 18% (із 16,4% у квітні). У місячному вимірі ціни зросли на 2,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України та коментар Національного банку.

Пришвидшення інфляції зумовлювалося як загальносвітовими тенденціями, зокрема високими цінами на енергоресурси, так і внутрішніми чинниками, пов’язаними насамперед із війною. Це порушення ланцюгів постачання, знищення активів підприємств, зростання їх виробничих витрат, а також підвищений попит населення на окремі товари та послуги на тлі недостатньої пропозиції.

Базова інфляція пришвидшилася до 13,8% р/р із 13% р/р у квітні

Подорожчання оброблених продовольчих товарів пришвидшилося до 20,1% р/р. Вищими темпами зростали ціни на молочні та рибні продукти, а також на безалкогольні напої. Водночас і далі уповільнювалося подорожчання олії, зокрема через обмежені можливості експорту. Повільніше зростали ціни на м’ясні продукти внаслідок скорочення ринків збуту та здешевлення сировини.

Темпи зростання цін на непродовольчі товари підвищилися до 7,3% р/р. Насамперед дорожчали товари для дому (посуд, меблі та побутова техніка), електроніка, автомобілі та товари особистого догляду. Це може пояснюватися обмеженою пропозицією цих товарів з огляду на складнощі з їх постачанням та фізичне знищення складів, а також зі збільшенням попиту на них на тлі повернення громадян до своїх місць проживання та необхідності відновлення домівок. Зростання цін на фармацевтичні товари призупинилося завдяки частковому налагодженню поставок.

Зростання вартості послуг відчутно пришвидшилося (до 13,8 р/р). Надалі дорожчали оренда житла та проживання в готелях на тлі збереження високого попиту у відносно безпечних західних регіонах. Підвищилася вартість послуг ремонту житла через часткове відновлення житлового будівництва та потребу відбудовувати помешкання на деокупованих територіях, а також унаслідок збереження дефіциту деяких витратних матеріалів. Під впливом відновлення попиту швидше дорожчали послуги салонів краси, кінотеатрів, спортивних установ і закладів громадського харчування. Також зросла вартість послуг таксі через подорожчання палива та його дефіцит.

Швидше дорожчали й сирі продукти харчування (на 28,9% р/р)

Тривало подорожчання овочів, зокрема огірків, помідорів, кабачків та баклажанів, унаслідок окупації південних  регіонів України, порушення ланцюгів постачання та подорожчання енергоносіїв. Зростання цін на інші овочі та фрукти дещо сповільнилося, але їх вартість лишалася вищою, ніж торік, через нижчі обсяги надходжень ранньої продукції. Відчутніше дорожчали крупи, зокрема гречка і рис, унаслідок вичерпання запасів та скорочення постачань. Пришвидшилося й зростання вартості солі насамперед через руйнування основного видобувного підприємства та обмежені імпортні поставки. Натомість ціни на яйця надалі знижувалися завдяки значній пропозиції на внутрішньому ринку. Через надлишок агросировини дешевшали корми, що уповільнювало подорожчання м’яса. Нижчими темпами дорожчало й молоко.

Зростання адміністративно-регульованих цін сповільнилося (до 13,8% р/р)

Така динаміка насамперед пов’язана з вичерпанням ефектів бази порівняння для комунальних послуг на тлі фіксованих тарифів на більшість із них. Водночас суттєво пришвидшилося подорожчання алкогольних напоїв, що може пояснюватися послабленням обмежень на його продаж у різних регіонах України та обмеженою пропозицією. Швидше дорожчали тютюнові вироби. Вищими темпами зростала вартість транспортних послуг на тлі підвищення цін на пальне.

Темпи зростання цін на пальне стрімко збільшилися (до 57,5% р/р)

Це насамперед пояснюється високими цінами на нафту, дефіцитом пального та зростанням витрат на логістику. З метою вирішення питання з дефіцитом пального у травні уряд призупинив державне регулювання цін на нього. 

Динаміка споживчої інфляції у травні свідчить про подальше посилення цінового тиску. Інфляційні ризики залишаються значними в умовах продовження війни з росією та цілеспрямованого знищення нею продовольчих складів, закладів торгівлі, блокування портів та пошкодження транспортної інфраструктури.

З огляду на це, Національний банк з 3 червня підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Метою такого кроку є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів та зниження тиску на валютному ринку. Це також дасть змогу Національному банку й надалі утримувати курсову стабільність та стримувати у такий спосіб зростання цін на імпортовані товари.